Це були справжні Герої.
Це були справжні Воїни.
Це були справжні Лицарі, які зберегли український народ від ганьби безчестя з-за цілковитої колоборації з найлютішим ворогом всього живого і всього прекрасного, що було на Світі - з комуністичним злочинним режимом Сталіна нової імперії россійського народу формату СРСР.
Того самого Сталіна, який винищив весь цвіт української культури, багатьох мільйонів найкращих синів і доньок українського народу на всіх українських землях УРСР і РСФСР - від Збруча, по Кавказ і до Сахаліну.
Страшний ГОЛОДОМОР, незліченні репресії, депортації, наджорстка сталінська антиукраїнська пропаганда зламали волю більшості народу українського та змусила багатьох мільйонів українців вірно служити безжальним катам народу свого - україноненависному режиму Сталіна та клятому СРСР.
Лиш галичани, не скорились але об'єднані в галицьку Дивізію ГАЛИЧИНА, яка згодом стала "Першою українською дивізією Української Національної Армії" (1 УД УНА), стали в тан кривавий з незліченними сталінськими ордами зазомбованих комунізмом жителів СРСР.
Вічна слава безстрашним та безсмертним воїнам Дивізії ГАЛИЧИНА!
"Моя честь називається вірність!"
------------
Роман Івасів: За що маємо бути вічно вдячним воякам Української Дивізії «Галичина»
Українську Дивізію «Галичина» було створено 28 квітня 1943 р. українськими національними силами, як основу майбутньої Української національної армії. Нагадаємо, що на 18 червня 1943 р. до дивізії записалося 84 тис. добровольців, пройшли медкомісію 52 тис., але у дивізію зачислено тільки 13 тисяч. У листопаді 1943 р. додатково призвано ще 6 тис., так що в навчальні табори відправили 17 200 осіб. Після наближення фронту бажаючих записатися до дивізії стало набагато більше…
За військову доблесть
Битва під Бродами тривала від 13 липня до 23 липня 1944 р. Співвідношення сил Червоної Армії й Вермахту у людях складало 4 до 1, у зброї 5 – 6 до 1. Упродовж 17-22 липня тривали запеклі бої за участю 14-ї Галицької добровольчої дивізії «Галичина». Дивізія втратила до 70 % складу, в той час, як німці цілими частинами здавалися до полону. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізія втратила 5-ть тисяч бойового складу: 4 тисячі полеглих з часткою полонених і ще 1 тисячу важкопораненими. Лишень приблизно 3-и тисячі вирвалися з оточення і дістались на захід. На відміну від інших частин Вермахту, які здавались у полон цілими військовими частинами, дивізійники показали високу боєздатність і мужньо чинили опір переважаючим силам більшовиків. Про що відзначили як німецьке та совєцке командування. В найжорсткіших рукопашних атаках й контратаках дивізійників легко було впізнати за староукраїнським бойовим кличем "Слава!" Надзвичайну військову доблесть українські стрільці-добровольці проявили на полі бою, коли Дивізія «Галичина» скувала в одному місці сили трьох совєцких армій і утримувала таку ситуацію впродовж трьох діб (25 дивізій Красной армії налічувало до 320 тис. чоловік) до 24 липня!
За вірність Вітчизні
Після Бродівської битви до 3.000 дивізійників «Галичини», не маючи змоги вирватись з ворожого оточення, перейшли у лави УПА, яка вела бойові дії на два фронти – проти німецьких і проти совєцких окупаційних військ. І багато з дивізійників у цій боротьбі склало свої голови за Вітчизну.
Бродівська битва зіграла неоціненну роль у збереженні міста Львів. За її час німецькі частини залишили місто, тому боїв з більшовиками у Львові майже не було. Саме у значній мірі і завдяки військовій доблесті українських вояків-добровольців 14-ї Галицької добровольчої дивізії СС «Галичина», про що згадувано вище. Таким чином вся архітектура міста з його храмами і будівлями й усіма мешканцями не потрапили під масовані артилерійські й танкові обстріли та бомбардування. І сьогодні ми бачимо Львів як в минулому, з його понад 2400-а пам'ятками архітектури національного і місцевого значення, починаючи від середньовіччя.
Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0
Комментариев нет:
Отправить комментарий