Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интеграция

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

13 нояб. 2021 г.

Сергій Чаплигін: Як виникла ідеологія Wokeism

Поєднання в ХХІ столітті елементів марксизму, фрейдизму, критичної теорії та постмодернізму породило нову ідеологію.

У неї немає лідера, центру та кордонів. Свої неомарсксистські погляди її адепти називають просто прогресом і заперечують, що це ідеологія. 

На сьогодні вона вже захопила та продовжує захоплювати владні кабінети міжнародних організацій та національних держав, редакції мас-медія, соціальні мережі, університети,  кіностудії, відділи кадрів компаній… І саме через них нам повідомляється, яка мова прийнятна, а за яку нас буде покарано.

Її мета -  боротьба проти «фало-лого-центричного гетеро-нормативного патріархату».

Її основи:  «комплекс понять, уявлень про реальність, методи пізнання світу та суспільних інститутів, створених білими гетеросексуальними чоловіками для маргіналізації та придушення меншин, ЛГБТ та жінок».

Їй дали багато назв – ЛГБТ-ідеологія, фрейдо-марксизм, гомо-соціалізм, Wokeism…

По суті - це нелінійний, децентралізований, моралізаторський культ епохи Інтернету, інкубований з лівацьких теорій, який розглядає реальність як штучний соціальний конструкт влади, гноблення та колективної ідентичності. 

Деякі американські дослідники вважають її квазі-релігією («Why Wokeism is a Religion»), яка перебуває в процесі становлення  

Для того щоб зрозуміти, що воно собою являє, ми повинні вирушити в минуле і поринути в теоретичний ґрунт, який породив це явище:

ЕКСКУРС ДО ІСТОРІЇ

1. Карл Маркс. Активізм - суспільні науки мають не вивчати принципи функціонування суспільства, а змінювати суспільство. Теорія конфлікту -  розділені за економічною ознакою суспільні сили перебувають у постійному конфлікті за матеріальні ресурси, владу та можливості для самореалізації. Культурний марксизм  - маси тримаються в підпорядкуванні навіть за допомогою культури, створеної панівним класом .

2. Антоніо Ґрамші. Культурна революція - єдиний спосіб здійснити значні соціальні зміни - повільно і планомірно окупувати (шляхом влаштування туди на роботу) всі громадські інститути: університети, школи, держслужбу, газети, театри («довгий марш» ).

3. Франкфуртська школа. Структурне придушення пролетарських мас суспільними інститутами (сім'я, церква, культура, мораль).

4. Макс Горкгаймер.  Критична теорія - «розгляд культурних феноменів в аспекті, що організовує їхні відносини панування та підпорядкування, пов'язаних з ґендерними, класовими, расовими та іншими відмінностями», причому культурні форми, феномени і процеси розглядаються не як вторинні утворення, «залежні від інституційних форм або від політичної або економічної організації», а як «динамічні сили».

5. Мішель Фуко - реальність, навіть якщо вона існує, неважлива і недоступна. Знання неповні, почуття неточні. Те, що в суспільстві вважається істиною формує той, хто має владу. Істина – соціальний конструкт, продукт суспільної системи. Влада здійснюється через дискурс. Дискурс - те, що можна говорити про якусь подію або явище. Все суспільство, свідомо чи ні, бере участь у створенні та формуванні дискурсу. 

6. Герберт Маркузe - культурне домінування та споживацтво настільки розбещили обивателя, що активізм віднині можливий лише через альянс ліберальної інтелігенції («мозок») та меншин («м'язи»). («Одномірна людина»). Справжня толерантність полягає в агресивному неприйнятті згоди  з будь-якими ідеями, що не відповідають його уявленням про істинну свободу. («Репресивна толерантність»).

7. Жак Дерріда. Якщо формулювання понять – це здійснення влади, то деконструкція – це аналіз висловлювань, текстів чи понять до того часу, поки з'ясується, ким, з метою домінування, воно було сформульовано.

8. Кімберлі Креншоу. Інтерсекційність – усвідомлення всіх меж свого гноблення за унікальними для себе зовнішніми ознаками. Ідентифікатор Black - не як зовнішні ознаки раси, а загальний досвід гноблення (єдине, що у людей  може бути спільного). Ієрархія пригноблення - той з присутніх, хто відчуває найбільшу кількість аспектів пригноблення представляє найближчу до реальності картину світу та має право пріоритету у висловленні своєї думки та командний голос в активістській діяльності. («Досліджуючи кордони»). 

Тому на сьогоднішній день ця ідеологія базується на тому, що:

1. істина принципово недоступна;

2. реальність формується з метою здійснення домінування однієї суспільної групи над іншою;

3. якщо все на світі є здійсненням домінування та влади, то єдиним об'єктивним досвідом, що не піддається деконструкції  є досвід насильства або пригноблення; 

4. відрізнити об'єктивне і реальне від ілюзорного або того, що деконструюється ми можемо по тому чи воно походить від гнобителя чи пригнобленого;

5. Тому єдиним критерієм реальності  є наратив людини, яка пережила досвід гноблення (lived experience );

6. суспільство перебуває у постійному конфлікті за владу, ресурси та можливості між білими чоловіками-гнобителями та пригнобленими; 

7. весь дискурс створений і підтримується білими гетеросексуальними чоловіками з метою гноблення (навіть якщо білі чоловіки це не усвідомлюють або заперечують);

8. єдина доступна людині об'єктивна істина – досвід гноблення. Єдине, що може пов'язувати людей – спільний досвід гноблення

9. найбільш повним знанням про реальність мають найбільш пригноблені представники меншин, особливо кількох одночасно;

10. суспільство  несправедливе та підлягає перебудові шляхом деконструкції традиційних інститутів білих гетеросексуальних чоловіків, що є інструментами гноблення: сім'я, держава, наука,культура, освіта.

Тактика деконструкції суспільства визначається як DIE (equity, diversity і inclusion).

1. Diversity – процес досягнення результату через вимоги надати права та  роботу одному представнику ЛГБТ, трансгендеру, феміністці. Потім організація та проведення «тренінгів з чутливості» для навернення  «не пробуджених» (unwoke) на«пробуджених» (woke). Закінчується все  вимогою встановлення повного паритету.

2. Inclusion – неприпустимість існування травматичного досвіду, який би нагадував про пригноблення. До цього відносяться тригер-попередження, «культура скасування» (cancel culture), цензура, деплатформінг (deplatforming) , а також safe spaces (простори, де пригноблені мають можливість уникнути травматичного досвіду споглядання на своїх гнобителів).

3. Equity – виправлення будь-якої нерівності, як продукту системного гноблення та надання пригнобленим меншинам переваг в стартових можливостей («позитивна дискримінація»).  Еquality – рівність можливостей і рівність перед законом вважається саме інститутом пригноблення. 

За основу вони беруть працю Ж. Дерриди “Сила закону”, де він пояснює термін "деконструкція" та можливість "справедливості".

Стисло:

1. Почуття справедливості — одне з найсильніших у людини. Критика, протест. революція — усі вони так чи інакше випливають із відчуття порушеної справедливості. Справедливість присутня у всіх людських переживаннях та оцінках, включаючи ставлення людини до інших людей та до природи. Але що таке справедливість? Вона не зводиться до закону. Справедливість засуджує силу влади.

2. Справедливість не є якимось заданим, готовим еталоном, який додається до тих чи інших вчинків чи подій. Вона не тільки ідеал та імператив, а й практика, що протікає за конкретних обставин і веде до емансипації.

3. Деконструкція – це справедливість, а справедливість – деконструкція. Деконструкція — відновлення справедливості, яку порушують критика і рефлексія, які приховано передбачають і побічно реалізують авторитет, владу та гноблення. Вона пов'язана з мірою та виправданням, з рівновагою, а також з урахуванням історичного місця та контексту, в яких висловлювалися ті чи інші міркування про справедливість, тобто вона реалізує справедливість щодо самої справедливості.

Їх план - перехід від держави до «відкритого суспільства». На першому етапі це «відкрите суспільство» будується всередині держави, а потім переростає її межі та стає глобальним, а держави відмирають. Тому вся їх діяльність є десуверенізація держави та її скасування. Ми не повинні мати жодних ілюзій - «відкрите суспільство» будується замість національної держави. Це їх залізна логіка - держава має зникнути. «Свобода» від держави є віссю сучасних мережевих процесів, технологій та грантоїдівських фондів. Звідси й акцент на «правах людини». Під «людиною» вони розуміють індивіда у відриві від будь-якої колективної ідентичності, насамперед від державності.

Чому удар наноситься на статеву приналежність та інститут сім'ї, який на ній заснований? Для того аби мати справу лише з індивідуумом, тому стать, як ще одна форма колективної ідентичності, має бути скасована. І тут «свобода» від статі, її «тиранії» та зумовленості перетворюється з несуттєвої деталі купки маргіналів на вістря соціальної та політичної стратегії. Відповідно звідси походить тематика захисту прав сексуальних меншин. І це не випадковість, це суть їхньої стратегії: «Потрібно звільнити індивіда від статі». Стать стає справою вільного вибору, грою, соціально набутим статусом. Тому кожен повинен мати можливість її вибрати, змінити чи повернути назад — і так безліч разів. Звідси - ліквідація сім'ї, усиновлення дітей одностатевими парами чи реєстрація «шлюбів» із понад двох осіб. Ми повинні пам’ятати - їх програма не буде реалізована, поки стать не буде скасована, поки інститут сім'ї не поступиться місцем клонам та сурогатам..

Класична демократія, що представляє владу більшості, поступилася місцем «нової демократії», яка означає владу меншості над більшістю, захист меншості перед «схильною до авторитаризму більшості».

Змінилася сама семантика, саме уявлення про лібералізм - раніше лібералізм перебував у рамках раціональної традиції - вважалося, що кожен індивід, який має отримати свободу, діятиме відповідально та раціонально.

Сьогодні вже стверджується, що сам розум, саме суспільство є тоталітарним інститутом, і тому людину потрібно звільнити повністю від усіх раціональних стратегій поведінки.

Не маючи жодних позитивних цілей за визначенням, нігілістична лівацька ідеологія пропонує нам лише одне: звільнятися дедалі більше, звільнятися від усього, від чого можна, від усього неіндивідуального, колективного, що обмежує, та, врешті-решт, від індивідуального. В кінці всього цього ми можемо побачити тільки «ніщо». 

Одним з найважливіших компонентів сучасного лібералізму є гностицизм і його пізніший варіант, маніхейство. Не вдаючись у довгі міркування щодо причинно-наслідкових зв'язків у зародженні гностицизму, звернемося до головного положення цієї доктрини. Згідно з ним, світ є полем боротьби двох непоєднаних, у всьому протилежних сил - Зла і Добра. Світ, з усією його потворністю та недосконалістю, безсумнівно, створений Злим творцем-деміургом, і проживання в ньому – постійне перебування у гріху та злі. Врятуватися можуть лише деякі обрані за допомогою сокровенного Знання (Гнозису), яке розносить по землі посланець доброго Бога. Один із найжахливіших проявів зла і гріха на землі — це людське тіло, яке приховує єдине, що є у нас (і то далеко не у всіх) — душу, і запорукою порятунку є подолання тісної тілесної клітини тим чи іншим способом у тому чи іншому вигляді.

Це та інше ми будемо обговорювати в середу, 17 листопада  о 17:00 на круглому столі  «ЛГБТ-ідеологія – загроза національної безпеки України».

Долучитися онлайн: https://fb.me/e/DFiDC1HC

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru