Софія Дніпровська: Етнічна чистота - це чистота ідентичності

Патріоти України без українців люблять єхидно питати: а ви впевнені, що ви самі щирий-прещирий українець? Ви впевнені, що в 10-му якомусь коліні у вас не знайдеться бабушка Сара, чи дєдушка лапотний косоглазий з кислими щами в бороді, чи ще там якась "нацменшина"?

За десяте коліно не скажу, може, й були якісь іншоетнічні домішки, але ніякого сліду вони в моєму роді не залишили. Усі мої предки, які впливали на мене в період формування моєї особистості, з ким я мала емоційний зв'язок - батьки, дідусі-бабусі, прабабуся - мали стійку й виразну українську ідентичність, носили українські прізвища, спілкувалися українською мовою, шанували українські традиції і демонстрували типові етнопсихологічні й антропологічні риси українського народу.

Не лишили вони мені у спадок ні епікантусів, ні прогнатизму, ні сплощеного монголоїдного обличчя, ні специфічної для деяких етносів пігментації (а це все домінантні риси, які дуже довго передаються з покоління в покоління), ні сентиментів до великої Польщі від можа до можа, ні інформації про належність до богообраного народу, ні русской ідєі, ні пантюркізму.

То з ким ще я можу себе асоціювати в минулому, теперішньому і майбутньому, як не з українцями. Підстав асоціювати себе з іншим народом у мене просто немає.

Чи мають українці моральне право доскіпуватися до походження? Думаю, що мають. З тих самих причин, з яких суб'єкт, якому загрожує смертельна небезпека має право боронити свою тілесну цілісність у будь-який спосіб.

Жодній з нацменшин, яка претендує на керівні позиції в українському соціумі на підставі виданого "автоматом" громадянства, не загрожує зникнення чи лінгвоцид.

А українці, якщо віддадуть країну на полігон для чергового всємірноісторічєского експєрімєнта по виведенню політичної нації, нєважнокаковапроісхождєнія, говорящєй на нєважнокакомязикє, можуть запросто зникнути, як зникла ціла низка європейських народів, що не змогли під тиском асиміляторів зберегти свої етновизначальні риси.

Нікому крім них їхня нестатусна мова, культура й історична спадщина не потрібні.

Тому теза "язик нєважен"/"етнічность нєважна" по суті означають: нє важно, чи буде тут жити український народ, чи згине. Комфорт окупаційної адміністрації - убер алес.