Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

4 дек. 2014 г.

Юрій Винничук, Олена Білозерська: Микола Первач (Яків Гальперін) - перший класичний жидобандерівець

Микола Первач. Справжнє прізвище – Яків Гальперін. Народився у квітні 1921 в Києві в єврейській родині. Потяг до віршування привів його до гуртка в Палаці піонерів, яким керував літературний критик Є. Адельгейм. У 1939 на Всеукраїнському літературному конкурсі до 125-річчя від дня народження Т. Шевченка поезії Якова визнали кращими і нагородили стипендією Народного комісаріату освіти. У 1940 Я. Гальперін вступив на філологічний факультет Київського університету. Публікуватися почав у 1938 українською та російською мовами. Коли почалась війна, Якова не подали у списки на евакуацію, а що був кульгавим, то не мобілізували до війська. При реєстрації населення німцями у листопаді 1941 Яків заявив, що паспорта втратив, щоб не виказати свого єврейського походження. Оскільки в такому випадку треба було представити двох поручителів, то, як засвідчив М. Бердичевський, саме українські націоналісти допомогли йому. Одним з них став Світозар Драгоманов, у якого Яків поселився. Поет Наум Коржавін писав: «Именно украинские националисты долго спасали моего друга, талантливого поэта Якова Гальперина». В з газеті «Українське Слово» було опубліковано дві статті під псевдонімом Микола Первач: «Крізь піт, сльози і кров» (14. 10. 1941) та «Слова й діла Йосифа Сталіна» (18. 10. 1941). У трьох числах «Літаврів» О. Теліга надрукувала дві поезії та статтю Миколи Первача. Публікувалися вірші М. Первача також у празькому журналі «Пробоєм» (1942). Олена Теліга 15. 01. 1942 у листі до провідного діяча ОУН О. Лащенка писала: «Яків засипає мене тепер дуже добрими віршами з присвятами і без присвят мені, але віршами наскрізь «нашими». Мабуть, десь в архівах їх ще можна відшукати. Весною 1943 Якова видала німцям його дружина, з якою він уже не жив. Вона зійшлася з угорським офіцером і вирішила таким чином відібрати у колишнього чоловіка помешкання. Поета розстріляли у травні 1943.

Вірш «На привалах молчим» Я. Гальперін написав, збираючись на фінську війну.

* * *

На привалах молчим. И отогреваем шинели
на холодных кострах. И выпрашиваем: «Починай».
Хрипловатый басок выводит: «Ой, хмелю мiй, хмелю», –
а другой, перебивши: «Ой, їхав козак за Дунай».

Нас учили не верить ни в черта и ни в романтику.
Кровью платят за кровь. И кровью смывается кровь.
Только изредка вспомнятся теплые руки матери,
Первозданная тишь да скрипение флюгеров.

Это в песне поется: «Краще було б не любити».
Мы ж забыли, когда целовали в последний раз.
Топчем мерзлую землю и к топям идем необжитым.
Чем нас встретит весна и ветрами какими обдаст?

Будут взрывы дождей, будут ливни, и по-над озерами,
По-над холодом рек финское солнце взойдет.
Мы исходим Суоми по топям и по косогорам,
От реки до реки, по равнинам, и вплавь, и вброд.

И тогда мы вернемся. Мы еще повернем издалека.
Мы еще позабудем сполохи батарей.
Їхав хлопець за Буг. Переїхав та Паленiокi.
Ох i дальняя путь! А заїхав, козаче, за Рейн.

Анри Руссо: "Национальная революция" режима Виши

Анри Руссо – директор Института истории современности (Париж).

Для того, чтобы политический проект Виши стал восприниматься историками всерьез и они усмотрели в «национальной революции» нечто большее, чем просто перечень намерений, так или иначе связанных друг с другом, пришлось ждать конца 60-х гг.[1]. И хотя проект этот так и остался всего лишь идеей, тем не менее, он заслуживает того, чтобы быть проанализированным. В самом деле, «национальная революция» – единственный пример в новейшей истории Франции того, как политическая культура авторитарного и реакционного толка берет на себя ответственность за государство в целом и определяет его будущее. До того она всегда оставалась идеологией меньшинства. На протяжении всего существования Третьей республики реакционные политики были практически отстранены от принятия ответственных решений, а после 1944 г. и вовсе отлучены от какой бы то ни было власти. Конечно, эта политическая культура осуществляла свою власть в исключительных обстоятельствах, однако она смогла это сделать, поскольку занимала заметное место в спектре идеологических традиций Франции.

Можно ли говорить о «культурной революции»? Именно такой лозунг провозгласил сам Петен 25 июня 1940 г., в день заключения перемирия и накануне официального учреждения режима Виши: «Прежде всего я призываю вас к интеллектуальному и моральному возрождению». Речь тут идет не просто о том, чтобы изменить людей и переосмыслить систему управления страной, а о стремлении изменить структуры французского общества, создать нечто противоположное республиканскому устройству, либеральному капитализму, индивидуализму и универсализму современного общества.

Термин «национальная революция» относится одновременно и к самой доктрине петеновского режима, восходящей к нескольким различным источникам, и к серии конкретных преобразований в политической, экономической, общественной и культурной сферах.

Введення Богородиці в Храм

О всеблаженнішая, Богом дана дочко святих і праведних Богоотців Йоакима і Анни, яка згідно з їхньою обітницею і за велінням Божим приведена була у храм і в домі Божому насаджена та Духом просвічена. Як плодоносна маслина, була ти жилищем усяких чеснот, відвівши свій розум від усіх житейських і тілесних похотей, зберігши непорочними свої тіло і душу, як і належало тій, котра мала в лоно своє Бога прийняти і світові, що перебував у темряві, засвітити світло велике. Сама нині, Всенепорочна Діво, світильниче золотий, що семичисленним світлом Святого Духа світиш у храмі Господнім, Кивоте Божий, що його херувими отінюють, споглянь з неба на моління рабів твоїх. Нехай твої милосердні очі будуть вдень і вночі звернені на нас, щоб ми освячувалися тими чеснотами, якими і ти освячувалася у храмі. Нехай наші серця запалають чистою любов’ю Божою, щоб ми віддали самі себе, як жертву святу — приємну Богові, як богослужбу від нас розумну. Дай нам мудрість Святого Письма, щоб ми всім серцем прагнули спасіння наших душ, вправлялися в неперестанній молитві, працелюбності і прикрашалися любов’ю до ближніх. Нехай під твоїм покровом ми будемо завжди бережені благодаттю Сина твого, Христа Бога нашого, якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Эдуард Рубин: Помощь США и помощь России: две большие разницы

Одно из самых распространяемых обвинений против Украины является то, что Украина продалась американцам. Кроме положительного лично я в этом ничего не вижу.
Американцы (вместе со всеми) разгромили фашистскую Германию в 1945, затем они предложили немцам план Маршалла и построили современную экономически мощную Германию. Сталину тоже предложили такой же вариант экономической помощи, но гордый горец отказался, и мы имеем Россию ту, которая есть – заправка.

В 1945 американцы разгромили Японию. Двумя ядерными бомбами решили все проблемы с садистским режимом и предложили Японии экономическую помощь, чтобы построить новую страну. Сегодня современная Япония одна из самых экономически развитых стран в мире, генератор новейших технологий.

В начале 50-х годов США предложили экономическую помощь молодой стране Израиль и сегодня это экономически развитая страна с одной из сильнейших экономик мира и первой в области Hi-Tech.

В 1953 США выступили в корейском конфликте на стороне Южной Кореи, затем помогли ей встать на ноги и сегодня это одна из самых экономически развитых стран мира. А Северной Кореи помогал СССР и сегодня это одна из самых отсталых и диких стран мира.
Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru