Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интеграция

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

16 мая 2013 г.

Націоналізм – це об’єктивна та раціональна ідеологія

Твердження про те, що націоналізм – ідеалістична система поглядів, є загальноприйнятим та таким, із яким погоджуються і прихильники, і опоненти ідеології. Ідеалізм – це уявлення про первинність ідеї над матерією, примат духовного над матеріальним. Враховуючи, що дана позиція є фактичною антитезою до марксистського твердження про те, що буття формує свідомість, ідеалістичні погляди можна сміливо вітати. Проте є серйозна пастка, яка чекає на застосування ідеалізму на політичній практиці.

Сам характер світу, а також тотальна політична практика та економічні реалії останніх двох століть призвели до виключного домінування світогляду матеріалістичного. Причинами такого стану речей є кілька процесів.

По-перше, зміна характеру виробництва (перша та друга промислові революції), у результаті чого було спрощено процес отримання кінцевого продукту та досягнуто можливість масового виробництва.

По-друге, розвиток капіталізму ХІХ століття (у річищі традиційного лібералізму, який не варто плутати із сучасним нам) та ринку призвело до зростання рівня життя, та, як наслідок, зростанню купівельної спроможності широких верств населення.

По-третє, стрімкий злет соціалістичних ідей різного ґатунку призвів до суттєвих змін: після Другої Світової війни більшість країн Старого Світу провадили соціал-демократичну політику, яка у короткостроковій перспективі змогла забезпечити стабільність добробуту європейців, відтак додатково сприяючи зростанню купівельної спроможності населення. Крім того, безпосередньо ліві погляди вплинули на глобальні культурні зміни 60-70-х років (так звана, «сексуальна революція»), які фактично створили феномен поп-культури (як одного з варіантів культури масової). Поп-культура, продовжуючи вже наявні соціокультурні процеси у Європі та рухаючись у векторі соціалістичного матеріалістичного підходу, лише утвердила матеріалізм та споживацтво як єдину реальність.

По-четверте, відіграв свою роль і відхід від релігійно-містичних уявлень про світ.

За такої картини тотальної переваги на рівні не лише свідомості пересічного громадянина, але й інтелектуальних кіл, лівих матеріалістичних ідей, абсолютно логічним можна назвати підйом ідеалістичних поглядів, власне, їхню суттєву реінкарнацію.

Націоналізм – це традиційно романтична ідеологія, сповнена гідності та гордості за минуле, поваги до коріння та пошуку традицій. На відміну від покруча соціал-демократії та лібералізму ХХ століття, націоналізм закликав звертати свій погляд на те, що неможливо виміряти грошима доходів чи соціальних виплат, що становили вищу межу життєвих досягнень для ліволібералів. Мова йде про гідність і вірність, честь та славу.

Проте ідеалізм має суттєву ваду, яка перетворюється на справжню пастку для активної та реальної політики націоналістів. Примат духовного над матеріальним часто-густо розвивається у пряме протиставлення та боротьбу цих понять. У гіпотетичному фіналі цього воістину епічного протистояння залишиться тільки один. Подібна постановка питання змушує розглядати усю сучасну економіку (як академічну теорію, так і реальну практику) як породження «чужого» світобачення. Зверхнє, а почасти і відверте вороже ставлення до світу матеріального, «нижчого», проте напрочуд реального, призводить до кількох важливих наслідків.

1. Апеляція до ілюзій. Неконтрольований, фактично, ідеалізм – напрочуд зручна основа для формування утопічних поглядів. Бажання досягнення загальної рівності чи соціальної справедливості перетворюють реальну політику на полювання на привидів.

2. Містифікація суспільних процесів. Уявлення про націю як вічну (варіанти: надану богом, трансцендентну,містичну, непорушну, священну) сутність виключають саму можливість глибинного аналізу соціологічних та національно-культурних аспектів, та переводять національне питання зі сфери реальної прикладної політики, у площину теології та питання віри.

3. Відмова від складних відповідей. Ідеалістичні моделі не передбачають ускладненого інтелектуального пошуку через згадану вже містичність окремих визначальних явищ. Намагання дати прості відповіді на складні питання – ось суттєва вада подібного підходу. Симетрична відповідь на складне соціально-економічну або національно-політичну проблему вимагає системного підходу, покрокових інструкцій та планів, детально обміркованих та прорахованих схем на майбутнє. Подібним процесам відчутно заважає підвищена емоційність політичного ідеалізму.

Націоналісти – ідеалісти, і твердження це, на диво, вигідне усім. Лідерам національного руху, який найчастіше перебуває в опозиції (а значить відірваний від важелів реальної влади) ідеалізм зручний як потужний емоційний засіб мобілізації. Для активістів та просто симпатиків руху ідеалізм є можливістю ствердитися та відчути себе вищими за «ницих матеріалістів». Проте найгірше те, що подібна постановка питання вигідна сучасній владі, природному та очевидному ворогові націоналізму. Чому? Відповідь зрозуміла: акцентуація уваги на ідеалістичній складовій виводить націоналістичний рух зі сфери справжньої, реальної політики, яка будується на грошах, розрахунках та дипломатичних комбінаціях. Більше того, подібний політичний ідеалізм не може сприяти вирішенню нагальних та перспективних економічних проблем української більшості, а відтак – скласти реальну силу зі справжньою зброєю опозиції – альтернативою.

Зрештою, доки націоналісти залишаються силою, головна мета яких – змусити українців пишатися, владі немає чого боятися. Славні історії – це чудово, але лише тоді, коли окрім них є чіткі та сформульовані плани на майбутнє. Варте поваги те, як націоналісти пам’ятають та розуміють минуле нашої країни та нашої нації. Але нам дуже потрібно зараз ясне розуміння майбутнього – нації та країни.

Будь-яка спроба вивести за дужки рівняння реальні суспільні явища є елементарною втечею від реальності, якої має уникати доросла здорова людина. Тож ігнорувати матеріалізм нашого світу неможливо – він існує поза нашими судженнями щодо нього.

Варто розуміти, що ідеалізм як виключний засіб політичної боротьби – шлях у нікуди, та опосередкована гра на стороні головного ворога. Ідеалізм незамінний для вірного встановлення цілей, формування ідей та згаданої вже емоційної мобілізації. Проте матеріалізм – це одночасно і виклик, і можливість для досягнення встановлених високих цілей. Тож у нашому світі лише аналіз та раціоналізм інтелектуально розвинутих, сильних та вольових, освічених та культурних людей здатен досягти успіху. Успіху українського національного руху.

«Наступна республіка» вже не одноразово заявляла: націоналізм – об’єктивна та раціональна ідеологія, яка здатна протиставити безумству лівацьких химер та безпорадності розкришеного лібералізму новий та зрозумілий вектор розвитку суспільства. Проблема у тому, що зрозумілий напрямок прогресу можливий лише за умови відмови від фантазування та гранично уважного погляду на реальний світ.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru