Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

19 дек. 2012 г.

РПЦ инициировало "референдум" об объединении России, Украины и Беларуси

В Москве, в храме Святителя Николая на Трех горах, настоятелем которого является глава синодального РПЦ по взаимоотношениям Церкви и общества протоиерей Всеволод Чаплин, идет сбор подписей за всенародный референдум по вопросу воссоединения России, Украины и Беларуси.

Документ содержит обращение к президентам трех славянских республик с предложением о содействии в подготовке и проведении референдума по созданию конфедерации.

Авторы идеи об объединении считают, что разъединение русских, украинцев и белорусов было совершено вопреки воле народа и теперь препятствует его свободному развитию и благополучию.

К разоблачению лжи о "заговоре австро-венгерского генштаба"

"Красное яичко в Галиции", журнал "Летопись войны", выпуск 31 за 1915 г., автор - С. Колесников

[…] Всего сказанного нами вѣроятно будет достаточно, чтобы видѣть, что население Галичины, Буковины и Угорской Руси въ своихъ этнографическихъ особенностяхъ является вполнѣ украинскимъ и что различія отъ общеукраинскаго типа имѣют характеръ или архаическій, сохранившійся благодаря изолированности жизни въ горахъ, или заимствованный отъ сосѣднихъ народовъ, но и въ такомъ случаѣ переработанный по-своему и болѣе или менѣе соотвѣтствующій основному національному типу. […]

[…] Много накопилось недоразумѣній и путаницы понятій около галицко-русскаго вопроса. Огромное большинство русскихъ людей искренно думаетъ, что съ завоеваніемъ Галиціи Россія получаетъ въ свои руки обыкновенную русскую «Львовскую губернію», населеніе которой, оторванное отъ своего природнаго отечества, стремилось слиться съ единокровными братьями губерній Московской, Тульской, Орловской и т.д. Матеріалъ, приведенный нами въ предыдущихъ очеркахъ, рисуетъ, однако, нѣсколько иную картину. Если Русь кіевская, дѣйствительно, близко знала Галицкое княжество; если козацкая Украина также считала Червоную Русь «по Сянъ» своей землей; то Русь Ивана Калиты и Россія Петра Великаго были для Червоной Руси далекимъ Московскимъ царствомъ. После 400 лѣтъ, прошедшихъ надъ Галиціей подъ польским владычествомъ, и после дальнѣйшихъ 140 лѣтъ, протекшихъ при австрійскомъ господствѣ, Галиція съ нынѣшнею Россіею имеѣтъ лишь тѣ общія условія, какія создала на всемъ русскомъ югѣ украино-русская народность: пятисотлѣтнюю украинскую культуру, украинскій языкъ, богатое народное творчество на этомъ языкѣ и значительную литературу. Но даже и по отношенію къ россійской Украинѣ, Галиція представляетъ собою край, за послѣднія 50 лѣтъ далеко ушедшій впередъ въ культурномъ отношеніи, благодаря своимъ условіямъ политической жизни, свободѣ національнаго развитія и закалившейся въ политической борьбѣ энергіи своего населенія. […]

[…] Если теперь, послѣ побѣдъ в Галиціи, Россія получаетъ свое «наслѣдіе» не въ видѣ совершенно полонизованнаго края, то она обязана этимъ только украинскому національному движенію, отбившему натискъ польскаго націонализма. Романтики общерусскаго единства – галицкіе москофилы – оказались безсильными въ борьбѣ съ польскою культурою, ибо отказались отъ единственно дѣйствительнаго въ такой борьбѣ орудія – родного языка и основаннаго на немъ національнаго самосознанія. Въ результатѣ Галичина сохранила свою «русскость» въ свойственныхъ ея населенію украинскихъ формахъ, - и въ этомъ видѣ, съ этит формами, со всѣми условіями, благодаря которымъ Галичина выросла до нынѣшняго культурнаго уровня, она должна бы быть принята Россіею безъ предубѣжденія и недоброжелательства. […]

Источник: Галичина, Буковина, Угорская Русь. – Москва: Задруга, 1915. – 230 с.

Павло Гай-Нижник: Позиції та завдання сучасного українського консерватизму



Як відомо, національним консерватизмом є політичний термін, що використовується для опису варіації консерватизму, який концентрується здебільшого на національних інтересах і який, як правило, має традиційні соціальні та етичні погляди. В європейському контексті він більш схильний до євроскептицизму, ніж стандартний консерватизм, що не підтримує відкрито націоналістичний чи ультраправий підхід. Багато з націонал-консерваторів є соціал-консерваторами й виступають за обмеження іміграції в Європу. Європейські консерватори виступають за право власності. У економічних питаннях вони зазвичай ліберали, погляди яких виходять із класичного лібералізму А.Сміта. Дехто із консерваторів прагне до модифікованого вільного ринку, наприклад, до американської системи, ордолібералізму або національної системи Ф.Ліста. Ці погляди відрізняються від суворого laissez-faire тим, що у них державі відводиться роль підтримувати конкуренцію, водночас захищаючи національні інтереси, національне суспільство та ідентичність.

Попри широкий спектр та різноманіття політичних партій та ідеологій у сучасній Україні, консервативна виразно представлена, принаймні у назві, лише у двох вітчизняних діючих партіях – Українській національній консервативній партії (УНКП) та Українській консервативній партії (УКП). Здавалося б, їхня ідеологія, враховуючи здебільшого традиціоналістський характер українського суспільства, мала б зайняти свою відносно міцну/сталу нішу як у громадській свідомості, так і в політичному житті країни, а отже, й суттєво впливати на державотворчі процеси в Україні.

Едвард Козак: Слово до невідомого українського демонстранта


Обкладинка роботи Едварда Козака до брошури Романа Рахманного «Слово до невідомого українського демонстранта» (1972)

Кирилл Серебренитский: "Укрощение Мудреца-Героя"

Вся социальная история может уложиться в эпическую формулу "Укрощение Мудреца-Героя".
Все капитализмы, социализмы, феодализмы, позитивизмы, эволюционизмы, меркантилизмы и - смотри далее по энциклопедиям, - прочие неуклюжие эксперименты по упрощению (и приручению, приручению!) слишком витиевато многословного Шеллинга и слишком надменно педантичного Гегеля.
Психологическая фабула выглядит так:
1. Я маленький слабый глупый человек, я не справляюсь с глыбами трудностей, тяготящими меня изнутри и ураганами хаоса, грозящими извне, которые завтра же могут меня раздавить.
2. Меня надо спасать. Сам я не справляюсь, именно потому, что я маленький. слабый и глупый. Значит, для спасения меня нужен Кто-то Совсем Иной.
3. Этот Иной - Мудрец-Герой (потому что я слаб и глуп, а он - Иной).
4. Раз он Иной, этот Герой-Мудрец, то и мыслит он иначе, и действует по-другому. Не так, как я. И, стало быть, если он появится, то, возможно, - и даже скорее всего, - он будет действовать совсем не так, как хочу я (я же не герой и не мудрец).

Запорізькі козаки отамана Божка (1919 р.)

Світлина весни 1919 року: в Заліщиках, на ґанку панського палацу, штаб Запорозької Січі отамана Божка сфотографувався з письменником Осипом Маковеєм, директором місцевої гімназії. В першому ряду третій зліва з кинджалом сам отаман-батько Юхим Божко. Цікава ця формація Армії УНР тим, що Божко в ній запровадив всі старі звичаї та закони Запорозької Січі 18 ст., включно до такого зовнішнього вигляду, як то гоління голів та носіння чубів та вус та суворих кар шомполами. Цікавим фактом також є те, що коли вони наступали в бій на більшовиків в рукопаш, то йшли в одніх шароварах та з голими торсами (слідуючи старому закону запорожців, коли ті йшли на половину роздягнуті на лави яничар, для здобуття одягу з ворога). Від одного цього вигляду лави людей що бігла з криками та шомполами, червоноармійців огортав жах - згадували сучасники.
Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru