Цього дня у 1960 р. у Туреччині стався військовий переворот і заарештовано уряд правлячої Демократичної партії Аднана Мендереса, що у продовж 10 років здійснював неоліберальні реформи. Особливо боляче вони вдарили по селу, призвівши до масового обезземелення та згону селян за несплату оренди поміщикам (75% врожаю). Сам Мендерес - великий землевласник - хвалився "реформою", в результаті якої кільком тисячам щасливчиків дали наділи із правом викупу. Набагато більше число селян захоплювало поміщицькі землі і зі зброєю оборонялося від поліції. Десятки тисяч потрапили до в"язниць "за порушення прав власності".
Мендерес проголосив політику "відкритих дверей" іноземному капіталу та активної участі в НАТО, Багдадському пакті і ін., відправляючи турків воювати в Корею та надаючи базу для інтервенцій в Йорданію, Ліван, заколоту в Сирії. Врешті, саме з Туреччини вилетів американський літак-шпигун У-2, збитий над СРСР 1 травня 1960 р. Більшість Мендереса у парламенті прийняла ряд законів "проти комуністичної пропаганди". Так, викладачам університетів було заборонено публікувати у пресі статті на політичну тему. До карного кодексу ввели статті 142-144 про застосування смертної кари до "комуністичних агітаторів", під визначення яких потрапили і активісти товариства миру, і взагалі всі, хто публічно заперечував покращення. З початку 1960 р. у країні не вщухали робітничі, студентські та курсантські демонстрації і зіткнення з поліцією, якій уряд видавав великі суми готівкою для розподілу за невдячну працю.
27 травня 1960 р. Таємний комітет молодших офіцерів дав наказ військам Анкарського і Стамбульського гарнізонів зайняти стратегічні об"єкти і заарештувати уряд та депутатів правлячої партії - "за порушення конституції та принципів Ататюрка". Влада перейшла до Комітету національної єдності на чолі з генералом Гюрселем, екс-командувачем сухопутних військ, який до того гучно пішов у відставку на знак протесту проти політики Мендереса. Рік по тому самого Мендереса, міністрів закордонних справ і фінансів повісили за вироком військового трибуналу.
Мендерес проголосив політику "відкритих дверей" іноземному капіталу та активної участі в НАТО, Багдадському пакті і ін., відправляючи турків воювати в Корею та надаючи базу для інтервенцій в Йорданію, Ліван, заколоту в Сирії. Врешті, саме з Туреччини вилетів американський літак-шпигун У-2, збитий над СРСР 1 травня 1960 р. Більшість Мендереса у парламенті прийняла ряд законів "проти комуністичної пропаганди". Так, викладачам університетів було заборонено публікувати у пресі статті на політичну тему. До карного кодексу ввели статті 142-144 про застосування смертної кари до "комуністичних агітаторів", під визначення яких потрапили і активісти товариства миру, і взагалі всі, хто публічно заперечував покращення. З початку 1960 р. у країні не вщухали робітничі, студентські та курсантські демонстрації і зіткнення з поліцією, якій уряд видавав великі суми готівкою для розподілу за невдячну працю.
27 травня 1960 р. Таємний комітет молодших офіцерів дав наказ військам Анкарського і Стамбульського гарнізонів зайняти стратегічні об"єкти і заарештувати уряд та депутатів правлячої партії - "за порушення конституції та принципів Ататюрка". Влада перейшла до Комітету національної єдності на чолі з генералом Гюрселем, екс-командувачем сухопутних військ, який до того гучно пішов у відставку на знак протесту проти політики Мендереса. Рік по тому самого Мендереса, міністрів закордонних справ і фінансів повісили за вироком військового трибуналу.