Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

24 дек. 2012 г.

Пишаємось українським героїзмом!


«Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам — помремо героями!». Генерал попрощався з кожним, розцілувався: «Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!» «Ви помилилися, бо ми УКРАЇНЦІ, — сказав генерал Гандзюк. — І нам зрозумілі причини, що змусили вас воювати з нами»

Це були слова Генерала Гандзюка перед тим як його розстріляла матроська босота Муравйова,що творила криваві розстріли в Києві взимку1918 року.

Так можуть вмирати лише герої!

Народився Яків Григорович Гандзюк 21 березня 1873 року в селі Багринівці Подільської губернії (нині — Літинського району Вінницької області) в сім’ї відставного царського бомбардира, згодом заможного селянина Григорія Гандзюка.Закінчив 5 класів Вінницького реального училища, Одеське піхотне юнкерське училище по 2 розряду (із званням підпоручника, 1896) й окружні штабс-капітанські курси.
У службу вступив рядовим в 47-й піхотний Український полк (5 листопада 1891 р.).Російсько-японську війну 1904—1905 рр. закінчив штабс-капітаном, з трьома орденами (Св. Анни IV і III ступеня, Св. Георгія) та медаллю «За хоробрість».Під час Першої світової війни командував 104-ю піхотною (пізніше стала Першою Українською) дивізією у складі 34-го армійського (згодом 1-го Українського) корпусу під командою генерала П.Скоропадського. Після виходу останнього у відставку в грудні 1917 зайняв посаду командира 1-го Українського корпусу.За час Першої світової війни був 9 разів поранений, після серйозної контузії повернувся до лав війська.Наприкінці січня 1918 разом з начальником штабу корпуса генералом Я.Сафоновим прибув у Київ для наради в Генеральному Секретаріаті УНР. 25 січня 1918 року захоплений у полон і після відмови перейти на бік більшовиків розстріляний (на тілі знайдено 12 багнетних ран).

Зі спогадів очевидця:"...Бранців привезли безпосередньо до резиденції «главковерха» Михайла Муравйова. Колишній царський підполковник запропонував генералам та полковнику перейти на бік більшовиків, але всі троє рішуче відмовились. «Ви помилилися, бо ми українці, — сказав генерал Гандзюк. — І нам зрозумілі причини, що змусили вас воювати з нами».Розлючений стійкістю українських командирів Муравйов наказав їх розстріляти. Матроси забрали в генералів особисті речі й доставили до будівлі колишнього Олексіївського військового інженерного училища (нині військовий ліцей імені І.Богуна) на Печерську — одного з численних місць більшовицьких розстрілів. Після команди вийти з вагона генерал Гандзюк звернувся до своїх товаришів: «Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам — помремо героями!». Генерал попрощався з кожним, розцілувався: «Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!». Муравйовці повели полонених на схил до конов’язу поблизу стін училища. Помітивши, що генерал Сафонов, багатодітний батько, занепав духом, Яків Григорович підтримав соратника: «Не раз ми з тобою дивились смерті у вічі, помремо ж мужньо, як і належить воїнам!». «І стали вони на розстріл поруч так спокійно, ніби приймали парад від своїх козаків», — згадує колишній начальник штабу 1–ї дивізії 1–го Українського корпусу генерал Микола Капустянський, який добре знав обох генералів. Пан Гаєвський згадує, що матроси наказали стати до них спиною, що обурило генерала Гандзюка: «Що? Совість не дозволяє вам дивитися нам в очі!».Це були його останні слова. Після залпу всі троє впали, але легко поранений полковник Гаєвський, скориставшись ранніми сутінками, кинувся бігти до яру. Яків Гандзюк помер не одразу — пізніше на його тілі нарахували дванадцять (!) багнетних поранень — помираючого генерала матроси добивали по–звірячому..."Після відбиття Києва у Муравйова, влітку 1918 р., тіло генерала знайшли в спільній могилі на однім із кладовищ та перепоховали з військовими почестями на цвинтарі Видубицького монастиря м. Києва.

Могила знищена в 1950-ті роки, відновлена в 1990-ті у вигляді пам'ятника з зображенням схрещених шабель і написом:

«Нет больше той любови, как если кто положит душу свою за своих друзей».

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru