Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

17 сент. 2011 г.

Костянтин Рахно: Заповіт Котляревського

„Енеїда” Івана Котляревського (1798-1809) є унікальним твором, який не має відповідників у польській чи російській культурі. Ні розгульно-гротесковий „Пан Тадеуш” Міцкевича, ані похмурий „Євґеній Онєґін” Пушкіна, попри те, що також є енциклопедіями народного життя, не мають у собі суцільного містично-езотеричного підтексту. В цьому відношенні поема геніяльного українця, котрий гостро відчував і сприймав сучасний йому світ Російської імперії як аномалію, перегукується радше з „Чарівною флейтою” Моцарта.
Власне, Котляревський, як і Моцарт, був вітією таємного товариства. Багато чим він нагадував наших сучасників. У голові – тотальність, честь, слава, клятви, лицарство, влада булави, Гетьманщина, а навкруги – загарбники, окупанти, потворність армійського життя, сіра убогість чиновницького існування, нудота казенної релігії, чужинська інакшість. Все, що має значення для тебе, – не варте нічого. Все, у що ти віриш, – спорохнявіле минуле, якому не судилося відродитися. Попіл. Воно ні для кого не має значення. Твій народ умирає. Його пісні зникають на очах. Твоєю мовою говорять лише упосліджені, безправні селяни. Таких, як ти, – одиниці. І щоб змінити бодай щось, щоб вирватися з полону цієї невідповідності, ти робитимеш усе. Шукатимеш зв’язку із Січчю за Дунаєм, формуватимеш козацькі полки, готові перейти на бік Бонапарта, намагатимешся збурити провінційну шляхту. І писатимеш. Писатимеш свою поему. Про троянців.
Справа в тому, що в минулі століття чимало західноєвропейців цілком серйозно думали, начебто легендарну Трою варто шукати в Києві. Білорус Михалон Литвин, що відвідав у середині 16-го століття українські землі, пише у своєму трактаті „Про вдачі татар, литовців і московитів”: „Так уважається, що й Іліон (Ilium), або Троя (Troiam), колись перебували на київській території (territorio Kioviensi), у найплодючіших степах і наймальовничіших лісах. Тут можна бачити пам’ятники, від яких нині збереглися руїни, підземелля, гроти, мармурові плити й залишки могутніх стін. Це давно покинуте, але досить зручне для перебування місце називається нині Торговиця (Torgovitza)”.

Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru