Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Помня Прошлое, Созидая Будущее, Жить Настоящим!

Традиция - Революция - Интергация

Вы, Старшие, позвавшие меня на путь труда, примите мое умение и желание, примите мой труд и учите меня среди дня и среди ночи. Дайте мне руку помощи, ибо труден путь. Я пойду за вами!

Наши корни
: Белое Дело (РОВС / РОА - НТС / ВСХСОН), Интегральный национализм (УВО / УПА - ОУН / УНСО), Фалангизм (FET y de las JONS / FN), Консервативная революция (AF / MSI / AN / ELP / PyL)
Наше сегодня: Солидаризм - Традиционализм - Национальная Революция
Наше будущее: Археократия - Энархизм - Интеграция

30 сент. 2007 г.

Як боротися із псевдонаціоналізмом?

Як боротися із псевдонаціоналізмом?
Богдан Червак, провідник Київської міської організації ОУН (м)

Дочасні вибори нового складу парламенту не обійшлися без націоналізму. У даному випадку йдеться не стільки про участь у виборчому процесі націоналістичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», як намагання певних сил використати націоналізм у формі виборчої технології з метою його дискредитації та очорнення політичних опонентів.
Вперше із цим явищем українці зіткнулися у 2004 році на президентських виборах. Тоді націоналізм як виборча технологія був застосовний проти кандидата у президенти України Віктора Ющенка. Сподіваюся, що чимало людей ще пам’ятають неадекватного «лідера ОУН» Козака та теж «націоналіста» Коваленка, які прикриваючись патріотичною риторикою, вдавалися до відвертих провокацій, які мали б посіяти недовіру людей до Ющенка та традиційних націоналістичних організацій України.
Результати виборів засвідчили повний провал таких політичних технологій і, здавалося, що більше ніхто не відважиться застосувати їх знову. Але не так сталося, як гадалося.
На цих виборах батьківщиною нових провокацій став Харків. У кінці серпня під час приїзду туди Юлії Тимошенко «несподівано» на вулицях міста з’явилися колони молодих людей, які тримали в руках червоно-чорні прапори, були вдягнуті в камуфляжну форму й вигукували гасла на підтримку Тимошенко. Згодом ці ж люди влаштували смолоскипний похід вулицями міста, який мав би викликати у харків’ян відповідні негативні асоціації. Очевидно, що ніхто із учасників цих заходів навіть не розмовляв українською мовою й не мав жодного відношення до будь-якої націоналістичної організації чи партії.
Про те, що провокації у Харкові готувалися ретельно свідчить і те, що не один харків’янин у ці дні знайшов у своїй поштовій скриньці газету із промовистою назвою - «Харківський націоналіст». Друковане видання складається з восьми сторінок, на яких міститься викривлена інформація про діяльність українського націоналістичного руху, створюється негативний образ галичан, пропагується ксенофобія, вміщено фотографії колишніх лідерів ОУН та відомих сучасних політиків. Мета такої «писанини», як, зрештою, вуличної бутафорії - очевидна: по-перше, скомпрометувати політиків в очах їхнього електорату; по-друге, дискредитувати український націоналізм як ідейний і політичний рух.
Важко сказати чи харківська авантюра досягла своєї мети. Думаю, що не досягла, оскільки подібну провокацію згодом певні політичні сили намагалися вчинити у Києві. Так, несподівано інформаційне агентство УНІАН поширило анонс про те, що в приміщенні одного із найбільших вітчизняних прес-центрів відбудеться прес-конференція «націоналістичних угрупувань України на тему: «Анонс осінніх заходів щодо ліквідації автономії Криму. Буде оголошено про підготовку Маршу на Крим «Крим буде українським або безлюдним». Організатор: Союз Молодих Націоналістів, Учасники: Неореспубліканський Союз (НРС), Радикальний Український Націоналістичний Союз (РУНС), Націонал-Соціалістична Українська Робоча Партія (НСУРП), Львівський союз «Нахтігаль».
Тема прес-конференції та перелік неіснуючих але начебто націоналістичних організацій свідчать, що харківський прецедент став рецидивом. Правда, у Києві псевдонаціоналістам було не так комфортно як у Харкові. На прес-конференцію з’явилися представники відомих у Києві та Україні націоналістичних партій і попередили провокаторів про можливі наслідки їх антизаконних, а по суті антиукраїнських дій, а також розповіли журналістам про справжні цілі режисерів цієї брудної вистави. Зрештою, прес-конференцію фактично було зірвано, оскільки вона перетворилася у висміювання новітніх політиканів.
На цьому історію про «жупел націоналізму» можна було б закінчити, якби не низка запитань, на які, на жаль, ніхто не хоче давати відповіді, а рано чи пізно таки доведеться давати.
Насамперед, чому й до цього часу спецслужби України, МВС, Генеральна прокуратура не зробили нічого, щоб покарати провокаторів 2004 року. Адже так звана «хода УНА Коваленка», що відбулася у 2004 році під гаслами «Бий жидів» та нацистськими привітаннями, це не просто політичне шоу, а виклик суспільству. Де сьогодні організатори й фінансисти цієї провокації? Може вони в одному із списків партій чи блоків, які мають реальні шанси потрапити до парламенту? Якщо це так, то, принаймні люди мають це знати. Не можна виключати й того, «націоналістична карта» в Україні розігрується зовнішніми силами для дестабілізації ситуації в державі. Скажімо Інтернет видання «Обком» прямо зазначає, що «за досвідом попередніх років можна сміливо стверджувати, що створені вони (провокації) на гроші російських і проросійських політичних провокаторів… Великими фахівцями з організації цих провокацій були і залишаються члени СДПУ(о), які наймали на службу найодіозніших кремлівських політ технологів». Якщо це так, то Служба безпеки України таки даремно їсть свій хліб. У будь-якому випадку такі чи подібні факти слід невідкладно перевіряти й інформувати суспільство про результати перевірок.
У зв’язку з цим, викликають, м’яко кажучи, подив дії керівництва інформаційного агентства УНІАН та бездіяльність СБУ. З одного боку, анонсована псевдонаціоналістами тема прес-конференції мала явно антидержавний характер і це було зрозуміло чільникам агентства, однак вони дозволили її проведення; чи факт оплати такої прес-конференції важливіший за честь країни? А з другого, чому СБУ оперативно не відреагувала на цей антидержавний шабаш?
Насамкінець про політичні наслідки таких провокацій. Попередні вибори, як вже зазначалося, свідчать, що політичний капітал від таких «націоналістичних» технологій практично нульовий. Але зважаючи на те, що організатори провокацій ніяк не втихомиряться, є підстави сподіватися, що відбувається масова «зачистка» України від справжнього українського націоналізму. Якщо це так, то адекватну відповідь мають дати насамперед чинні націоналістичні партії та організації, а також усі, хто вважає, що національна ідея, національна держава, а отже націоналізм, це те, без чого Україна не матиме майбутнього. До речі, це не так уже важко зробити. Треба лише на цих виборах проголосувати за Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке утворить у парламенті фракцію українських націоналістів, а відтак жупелом націоналізму вже ніколи й нікого не можна буде залякати.

Яскрава сторінка боротьби УПА

У рамках 14-го Львівського книжкового форуму відбулися презентації ряду видань, присвячених героїчній боротьбі УПА. У переддень 65-ї річниці народної армії книги цієї тематики – як художні, так і документальні, користувалися у львів’ян та гостей міста неабияким попитом. Назву лише деякі: “По той бік ночі” Василя Стефака, колективна праця Центру досліджень визвольного руху “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених” (відпов.ред. В.В’ятрович), “Рейд УПА в Румунію 1949 р.” В.Манзуренка та В.Гуменюка. Про останню хочу розповісти детальніше.
Румунський рейд 1949-го року мав значний резонанс у світі, але в силу обставин окрім пропагандивних повідомлень ця неординарна подія в пресі не висвітлювалася. Авторам вдалося зібрати об’ємний фактологічний матеріал – публікації 50-х років, спогади учасників, повстанські світлини, зразки листівок і агітаційних матеріалів, а найголовніше – оригінальні звіти за проведений рейд керівників акції – сотника Петра Мельника -“Хмари” і поручника Назарія Данилюка -“Перебийноса”, які надали працівники Галузевого Державного архіву Служби безпеки України. В результаті поєднання цих матеріалів відтворено по днях, а в окремих випадках – навіть по годинах блискуче проведену операцію, яка здійснилася без жодного пострілу на території сусідньої держави, хоча тривала рівно два тижні. Рейдуючі пройшли понад 150 км, відвідавши десятки населених пунктів Румунії. На блокування підвідділу УПА, який числив близько 20 осіб, румунський комуністичний уряд кинув цілу дивізію, оснащену важким (гармати і міномети) озброєнням та місцеве населення, яке всеціло симпатизувало українським повстанцям, допомогло їм повернутися в Україну без жодних втрат.
Рецензована книга вийшла в форматі бібліотеки часопису “Однострій” і є вже другою в цій серії. Чудово оформлена, з багатьма чорно-білими і кольоровими ілюстраціями та високим рівнем поліграфії, вона стане окрасою будь-якої книгозбірні. Важливо відмітити, що до видання книги прилучилася й румунська сторона в особі студентки факультету журналістики Ліліани Петруци зі Сучави, яка переклала румунські тексти на українську мову.
Видання здійснене за фінансової підтримки молодих львівських підприємців Андрія Худо і Олеся Пограничного, за що їм поклін і шана. Кожен, хто придбає і прочитає дану книгу, матиме неабияке естетичне задоволення і вкотре переконається, що незважаючи на важкі умови боротьби, навіть на її завершальному і трагічному для більшості повстанців етапі, УПА демонструвала зразки фантастичної відваги, коректного ставлення до цивільного населення і безмежної відданості ідеї незалежності України. Книга вийшла за активної співпраці з останнім Головнокомандувачем УПА Василем Куком. Крім короткої, ним написаної передмови, В.Кук подав до неї ряд деталей, які були відомі лише йому, як командирові УПА.
Роман ГАРБУЗ, член Спілки художників України м.Львів
http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3054

Ru White Nation

http://community.livejournal.com/ru_white_nation
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Восточная Фаланга - независимая исследовательская и консалтинговая группа, целью которой является изучение философии, геополитики, политологии, этнологии, религиоведения, искусства и литературы на принципах философии традиционализма. Исследования осуществляются в границах закона, базируясь на принципах свободы слова, плюрализма мнений, права на свободный доступ к информации и на научной методологии. Сайт не размещает материалы пропаганды национальной или социальной вражды, экстремизма, радикализма, тоталитаризма, призывов к нарушению действующего законодательства. Все материалы представляются на дискуссионной основе.

Східна Фаланга
- незалежна дослідницька та консалтингова група, що ставить на меті студії філософії, геополітики, політології, етнології, релігієзнавства, мистецтва й літератури на базі філософії традиціоналізму. Дослідження здійснюються в рамках закону, базуючись на принципах свободи слова, плюралізму, права на вільний доступ до інформації та на науковій методології. Сайт не містить пропаганди національної чи суспільної ворожнечі, екстремізму, радикалізму, тоталітаризму, порушення діючого законодавства. Всі матеріали публікуються на дискусійній основі.

CC

Если не указано иного, материалы журнала публикуются по лицензии Creative Commons BY NC SA 3.0

Эта лицензия позволяет другим перерабатывать, исправлять и развивать произведение на некоммерческой основе, до тех пор пока они упоминают оригинальное авторство и лицензируют производные работы на аналогичных лицензионных условиях. Пользователи могут не только получать и распространять произведение на условиях, идентичных данной лицензии («by-nc-sa»), но и переводить, создавать иные производные работы, основанные на этом произведении. Все новые произведения, основанные на этом, будут иметь одни и те же лицензии, поэтому все производные работы также будут носить некоммерческий характер.

Mesoeurasia

Mesoeurasia
MESOEURASIA: портал этноантропологии, геокультуры и политософии www.mesoeurasia.org

How do you like our website?

>
Рейтинг@Mail.ru